-
1 win
n2) ч. ім'я Уїн, Він (зменш. від Winfred)* * *I [win] nвиграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні грошіII [win] v( won)1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]
to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]
to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]
to win the day /the field/ — одержати перемогу
to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу
to win championship — cпopт. завоювати першість
to win on points — cпopт. виграти по очкам
to win four goals to nil — cпopт. виграти з рахунком 4: 0
2) заслужити, здобути, домогтися, завоюватиto win respect [fame] — здобути повагу [славу]
to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]
to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]
to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]
to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади
to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]
to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця
to win an order — домогтися отримання замовлення ( про фірму); заробити
to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб
3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися
to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття
4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутисяto win forward /through/ — пробитися вперед
to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]
to win one's way (to) — пробити собі дорогу (куди-н.)
to win clear /free/ — насилу виплутатися
he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети
5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоюватиto win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути
6) дiaл. прибирати ( врожай)8) кapт. брати взятку; побити карту••to win and wear — володіти, розпоряджатися
lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите
either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав
to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)
III [win] n; сл.to win place or show — cл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)
-
2 win
I [win] nвиграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні грошіII [win] v( won)1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]
to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]
to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]
to win the day /the field/ — одержати перемогу
to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу
to win championship — cпopт. завоювати першість
to win on points — cпopт. виграти по очкам
to win four goals to nil — cпopт. виграти з рахунком 4: 0
2) заслужити, здобути, домогтися, завоюватиto win respect [fame] — здобути повагу [славу]
to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]
to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]
to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]
to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади
to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]
to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця
to win an order — домогтися отримання замовлення ( про фірму); заробити
to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб
3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися
to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття
4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутисяto win forward /through/ — пробитися вперед
to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]
to win one's way (to) — пробити собі дорогу (куди-н.)
to win clear /free/ — насилу виплутатися
he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети
5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоюватиto win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути
6) дiaл. прибирати ( врожай)8) кapт. брати взятку; побити карту••to win and wear — володіти, розпоряджатися
lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите
either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав
to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)
III [win] n; сл.to win place or show — cл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)
-
3 status
n (pl без змін)1) статус, суспільне становище2) юр. громадянський стан, статус3) стан, статусstatus label — друк. стилістична позначка
status seeking — прагнення створити собі суспільне становище; снобізм
status seeker — честолюбець; сноб
status symbol — символ становища в суспільстві; ознака багатства
* * *n; (pl без змін)1) суспільне становище; високе положення в суспільстві; престиж, суспільне визнання; юp. статус, громадянський стан2) стан, статус, положення -
4 work up
phr v(past, p. p. іноді wrought)1) оброблювати; надавати завершеного виглядуto work up a collection of facts into a magazine article — написати статтю в журнал на основі зібраних фактів
2) збуджувати, розпалювати (почуття, пристрасті); викликати, провокуватиto work up a disturbance — розпалювати /провокувати/ заворушення
to work up smb against smb — зіштовхувати кого-н. з ким-н.
3) добиватися; завойовувати4) наближуватися; доходити5) лізти вгору••to work up an appetite — збуджувати апетит (працею, прогулянкою)
-
5 work up
phr v(past, p. p. іноді wrought)1) оброблювати; надавати завершеного виглядуto work up a collection of facts into a magazine article — написати статтю в журнал на основі зібраних фактів
2) збуджувати, розпалювати (почуття, пристрасті); викликати, провокуватиto work up a disturbance — розпалювати /провокувати/ заворушення
to work up smb against smb — зіштовхувати кого-н. з ким-н.
3) добиватися; завойовувати4) наближуватися; доходити5) лізти вгору••to work up an appetite — збуджувати апетит (працею, прогулянкою)
-
6 throw
In1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом, відразу
2) спорт. кидок (боротьба)3) спорт. метання4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)5) відстань кидка6) закидання (сітки)7) рубання, валяння (лісу)8) шаль, шарф9) покривало (на ліжко)10) гончарний круг11) геол. вертикальне переміщення13) тех. радіус кривошипа; розмахthrow distance — кін. проекційна відстань
IIv (past threw; p.p. thrown)1) кидати, шпурлятиto throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці
2) кидатися (тж throw oneself)to throw oneself into an arm-chair — кинутися (упасти) в крісло
3) спрямовувати, посилатиto throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось
to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля
4) вивергати5) телитися, жеребитися тощо6) закидати (сіть тощо)1) накидати, напинати (одяг)8) перекладати, звалювати (вину)9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)10) линяти (про птахів)11) губити (колесо, підкову)14) скидати (вершника)15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки24) формувати, надавати форми25) обробляти на гончарному крузі26) навмисно програвати (під час змагання тощо)27) військ. вести вогонь (з гармати)throw about — а) розкидати; б) розмахувати
throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)
throw at — накидатися, нападати
throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)
throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію
throw by — не брати до уваги (щось), не зважати (на щось)
throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)
throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсь — with); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)
throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)
throw on — а) накидати (одяг); б) спускати (собак)
throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь
1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)
throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати
throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)
to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох
to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю
to throw dirt (mud) at smb. — очорнити когось
to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі
to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь
to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька
to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще
to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби
to throw the bull — амер. базікати, безсоромно брехати
to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним
* * *I n1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом; відразу
to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось
2) cпopт. кидокthrow in circle, flying overhead throw — кидок через голову
record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання
throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)
4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів5) закалывание ( мережі)6) рубання, валка ( лісу)7) aмep. шаль, шарфknitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)
9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штукуII v(threw; thrown)1) кидати; жбурнутиto throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)
to throw smth out of the window — викинути щось з вікна
to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну
to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]
the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос
to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю
to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)
to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось
2) направляти, посилатиto throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)
a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення
3) викидати; викинути4) лiт. проливати5) телитися, жеребитися, т. п.6) збентежити, спантеличити7) закидати, закинути (сітку, вудку)to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)
8) накидати, накинути ( одяг)to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі
with a coat thrown about him — накинувши пальто
9) перекладати (провину, відповідальність на когось)10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)11) губити (підкову, колесо)one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу
12) проектувати (кадри, образи)14) скидати (вершник;)15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки16) cпopт., метатиto throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]
17) вести вогонь ( зі знаряддя)to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)
19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)20) перекидати, наводити ( міст)to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку
21) робити, виконувати ( вправу)to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)
24) з ( шовк); сукати, тростить25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному коліinto [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось
to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну
to throw smth into good form — привести щось у гарний вид
to throw smb into confusion — привести когось у замішання
to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище
to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника
28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щосьto throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти
29)to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь
to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість
30)to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда
to throw smb off smth — збивати когось із чогось
to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]
31)to throw smb together — збирати в одному місці; зводити
they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес
to throw smth together — наспіх складати, компілювати
his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/
32)to throw smth open — розорювати
to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ
to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі
to throw smb idle — позбавити когось роботи
a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи
to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию
to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові
to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями
to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось
to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось
to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування
to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох
to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник
to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні
to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь
to throw temptation in smb 's way — спокушати когось
to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось
to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось
to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось
to throw smb off his balance — виводити когось із себе
to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька
to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]
to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода
to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь
to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі
to throw the book — повністю використати свої права ( при накладенні стягнення); вiйcьк. вводити в бій всі засоби
to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O
to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O
-
7 throw
I n1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом; відразу
to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось
2) cпopт. кидокthrow in circle, flying overhead throw — кидок через голову
record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання
throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)
4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів5) закалывание ( мережі)6) рубання, валка ( лісу)7) aмep. шаль, шарфknitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)
9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штукуII v(threw; thrown)1) кидати; жбурнутиto throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)
to throw smth out of the window — викинути щось з вікна
to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну
to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]
the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос
to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю
to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)
to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось
2) направляти, посилатиto throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)
a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення
3) викидати; викинути4) лiт. проливати5) телитися, жеребитися, т. п.6) збентежити, спантеличити7) закидати, закинути (сітку, вудку)to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)
8) накидати, накинути ( одяг)to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі
with a coat thrown about him — накинувши пальто
9) перекладати (провину, відповідальність на когось)10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)11) губити (підкову, колесо)one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу
12) проектувати (кадри, образи)14) скидати (вершник;)15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки16) cпopт., метатиto throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]
17) вести вогонь ( зі знаряддя)to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)
19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)20) перекидати, наводити ( міст)to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку
21) робити, виконувати ( вправу)to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)
24) з ( шовк); сукати, тростить25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному коліinto [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось
to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну
to throw smth into good form — привести щось у гарний вид
to throw smb into confusion — привести когось у замішання
to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище
to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника
28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щосьto throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти
29)to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь
to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість
30)to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда
to throw smb off smth — збивати когось із чогось
to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]
31)to throw smb together — збирати в одному місці; зводити
they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес
to throw smth together — наспіх складати, компілювати
his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/
32)to throw smth open — розорювати
to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ
to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі
to throw smb idle — позбавити когось роботи
a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи
to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию
to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові
to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями
to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось
to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось
to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування
to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох
to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник
to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні
to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь
to throw temptation in smb 's way — спокушати когось
to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось
to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось
to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось
to throw smb off his balance — виводити когось із себе
to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька
to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]
to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода
to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь
to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі
to throw the book — повністю використати свої права ( при накладенні стягнення); вiйcьк. вводити в бій всі засоби
to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O
to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O
-
8 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.[br]Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
-
9 філософія
ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.В. Шинкарук, П. Йолон -
10 value
ком. вартість; цінність; ціна; оцінна вартість; значеннявартість товару, послуги, активу (asset¹) тощо, виражена у грошах; ♦ вартість встановлюється відповідно до мінової вартості одного продукту чи активу щодо іншого═════════■═════════acquisition value купівельна вартість; actual value справжня вартість • дійсна вартість; added value додана вартість; adjusted present value (APV) скоригована поточна вартість; advertising value рекламна вартість; aggregate value сукупна вартість; allowed value дозволене значення; annual value річна вартість; anticipated value сподівана вартість; appraised value оцінена вартість; approximate value приблизна вартість; arbitrary value умовна вартість; assessed value оціночна вартість; asset value номінальна вартість активів; associative value асоціативна вартість; auction value аукціонна вартість; average value середня вартість • середнє значення; balance sheet value балансова вартість; base values базові показники; base market value базова ринкова вартість; billed value вартість рахунка-фактури; biological value біологічна цінність; book value балансова вартість • облікова вартість • чисті (нетто) активи фірми; break-even value значення показника, за якого наявний нульовий прибуток; break-up value роздільна вартість; buyer-recognized value визнана покупцем цінність; calculated value розрахункове значення; capital value вартість капіталу • вартість реального основного капіталу; capitalized value капіталізована вартість; cargo value вартість вантажу; carrying value балансова вартість • облікова вартість; cash value грошова вартість; cash equivalent value рівнозначна грошова вартість • еквівалентна грошова вартість; cash surrender value викупна вартість; closing values ціни на момент закриття; collateral value вартість забезпечення; commercial value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; commitment value вартість зобов'язання; commodity value вартість товару; comparison value порівняльна вартість; competitive value конкурентна цінність; computed value підрахована вартість; conditionally optimal value умовно-оптимальне значення; constant-dollar value суми у незмінних цінах; consumer value цінність для споживачів; consumption value споживана цінність; contract value вартість товарів, куплених за контрактом • вартість товарів, проданих за контрактом • вартість контракту • вартість, зазначена в контракті; conversion value конверсійна вартість; cost value величина витрат • собівартість • початкова вартість; critical value критичне значення; currency values валютні цінності; current value(s) поточна вартість • поточні показники; current exit value поточна ліквідаційна вартість; current market value поточна ринкова вартість; customs value митна вартість; declared value заявлена вартість; denominational value номінальна вартість; depreciable value вартість, яка підлягає амортизації; depreciated value залишкова вартість • балансова вартість із відрахуванням зношення; deprival value втрачена вартість; design value розрахункове значення; discounted value дисконтована вартість; desired value бажане значення; disposal value ліквідаційна вартість; earning-capacity value приведена вартість основного капіталу, яка дорівнює сумі очікуваної виручки; economic value економічно вигідне значення; effective value ефективне значення; end value кінцева вартість; entry value вхідна вартість; equivalent value рівнозначна вартість • еквівалентна вартість; estimated value обчислена вартість; exact value точна вартість; exchange value мінова вартість; exit value; expected value сподівана вартість • математичне сподівання; expected monetary value сподівана грошова вартість; export value експортна вартість; face value; fair value обґрунтована вартість • вартість в поточних цінах; fair market value поточна ринкова вартість; final value кінцева вартість; finite value кінцеве значення; food value харчова цінність • поживність; full value повна вартість • правдива вартість • справжня вартість; functional value функціональна вартість; future value; global value загальна вартість; going-concern value вартість діючого підприємства; gold value вартість золота; gross value валова вартість; gross book value первісна вартість активу • валова вартість активу; high unit value висока вартість товарної одиниці; historical value вартість в цінах набуття • первісна вартість; home value вартість у країні походження; hypothecary value вартість застави; import value вартість імпорту; imputed value умовно нарахована вартість; increasing value зростаюча вартість; individual value індивідуальна вартість; initial value первісна вартість • початкова вартість • вихідні дані; insurance value вартість страхування; insured value застрахована вартість • страхова оцінка; intangible value вартість нематеріальних активів • нематеріальна цінність; international value міжнародна вартість; intrinsic value внутрішня вартість • дійсна вартість; inventory value вартість товарно-матеріальних запасів • інвентарна вартість; investment value дійсна вартість цінного папера; invoice value фактурна вартість; invoiced value фактурна вартість; invoice sales value продажна ціна згідно з накладною; land value вартість землі; license value вартість ліцензії; limit value граничне значення; liquidation value ліквідаційна вартість; loan value вартість позики • розмір кредиту; lower value нижня ціна; manpower value вартість робочої сили; marginal value гранична вартість; market value ринкова вартість; material value матеріальна цінність; maturity value вартість у момент настання терміну; mean value середнє значення; measured value виміряне значення; media value цінність засобів реклами; merchandising value цінність засобів стимулювання сфери торгівлі; monetary value грошова вартість; money value грошова оцінка; mortgage value вартість заставної; net value чиста вартість; net asset value чиста вартість активу; net book value чиста балансова вартість; net depreciated value чиста залишкова вартість; net present value; net realizable value (NRV) чиста вартість реалізації; net selling value чиста продажна вартість; nominal value; numerical value числове значення; nutritional value поживна цінність; order value вартість замовлення; original value первісна вартість; original cost value первісна вартість; output value вартість випуску продукції; overall value загальна вартість; par value; parity value паритетний курс; peak value максимальне значення; permissible value допустиме значення; potential value потенційна цінність; present value; present realizable value вартість поточної реалізації; price adjusted value вартість у скоригованих цінах; rateable value оподатковувана вартість; real value реальне значення; realizable value досяжне значення; realization value реалізована вартість; recovery value ліквідаційна вартість; redemption value викупна вартість • викупна ціна; relative value відносна вартість; relative surplus value відносна додаткова вартість; replacement value відновна вартість; residual value залишкова вартість; sale value продажна вартість • розпродажна ціна; sales value загальна вартість продажу • загальна вартість перепроданих товарів; salvage value ліквідаційна вартість; self-expanding value самозростаюча вартість; selling value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; service value вартість, яка амортизується; shipped value вартість відвантаженого товару • вартість відвантаження; standing value постійна вартість; stated value заявлена вартість; stock value вартість запасів; subjective value суб'єктивна вартість; surplus value додаткова вартість; surrender value викупна вартість; taxable value сума, яка підлягає оподаткуванню; time value норма часу • строкова вартість опціону; total value загальна вартість; trade value продажна ціна; trade-in value вартість виробу при зустрічному продажу; trading value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; transferred value перенесена вартість; true value повна вартість • реальна вартість • справжня вартість; undepreciated value первісна вартість; unit value вартість одиниці продукту • середня ціна товарної одиниці; upper value верхня ціна; use value споживча вартість; written-down value чиста балансова вартість • вартість активу з відрахуванням амортизації; written-off value залишкова вартість основного капіталу • залишкова вартість; zero value нульове значення; zero salvage value нульова ліквідаційна вартість═════════□═════════above the value вище від вартості; at value за ціну дня; export value of imported merchandise вартість товарів за експортними цінами у країні відправлення; of value цінний • дорогоцінний: of equal value рівноцінний; of full value повноцінний; of little value малоцінний; of no value нецінний; value of no practical без практичної цінності; to assess the value оцінювати/оцінити вартість; to compute the value оцінювати/ оцінити вартість • калькулювати вартість; to create value створювати/створити вартість; to declare the value заявляти/заявити вартість; to decline in value знижуватися в ціні; to decrease in value втрачати цінність; to determine the value оцінювати/оцінити вартість • визначати/визначити вартість; to determine value визначати/ визначити категорію вартості; to establish the value встановлювати/встановити значення; to exceed the value перебільшувати/перебільшити значення; to exceed in value перевищувати/перевищити вартість; to fall in value впасти в ціні; to fluctuate in value змінюватися у вартості • коливатися у вартості; to increase in value збільшуватися у вартості; to lose in value впасти в ціні; to maintain its value зберігати/зберегти вартість; to offset the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to preserve value зберігати/зберегти вартість; to put value on something оцінювати/оцінити вартість чого-небудь; to reduce the value зменшувати/зменшити вартість; to reduce in value зменшуватися у вартості; to refund the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to rise in value збільшуватися у вартості; to state the value заявляти/заявити вартість; value added додана вартість • приріст вартості • вартість обробки; value added component елемент доданої вартості; value added in manufacture вартість, додана у виробництві; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; value-added tax fund фонд податку на додану вартість; value-added tax on importation податок на додану вартість для імпортних товарів; value adjustment коригування вартості; value adjustment account рахунок коригування вартості; value adjustment entry проведення скоригованої вартості; value allowance податкова знижка; value analysis вартісно-функціональний аналіз; value assessment оцінка розміру податку • оцінка вартості; value at point of entry вартість на час ввозу; value at selling price вартість за продажною ціною; value date дата зарахування грошей • термін векселя; value day дата, з якої депозит починає приносити відсотки • дата зарахування грошей на банківський рахунок • дата відкриття строкового депозиту; value for money справжня вартість грошей; value for money audit аудит економічності, ефективності й результативності; value gain збільшення вартості; value generation утворення вартості; value increase збільшення вартості; value in exchange мінова вартість; value in use споживна вартість; value of a building вартість будинку • вартість споруди; value of domestic sales обсяг внутрішнього товарообороту; value of exemption сума відрахування; value of imports вартість імпорту; value of material вартість матеріалу; value of ship and feight вартість судна і вантажу; value of tax deduction сума податкового відрахування; value on balance sheet date вартість на дату подання балансового звітуvalue:: value in exchange* * *вартості; вартість; цінність; величина; важливість; корисність -
11 метафізика
МЕТАФІЗИКА ( від грецьк. μετά; φνσικά - після фізики) - філософське вчення про надчуттєві принципи та першооснови буття. Термін "М." ввів систематизатор творів Аристотеля Андронік Родоський (І ст. до н. е.), стосовно групи трактатів про "буття саме по собі". Сам Аристотель називав науку, що викладена в цих книгах, "першою філософією", "наукою про божество" ("теологією"), або просто "мудрістю". Умоосяжний, теоретичний характер цієї науки протиставляв сфері практичного досвіду, чим утверджується вища цінність М. Аристотель тут виступав як учень Платона. Однак, якщо для Платона існує лише одна філософія - мудрість, що спрямована на пізнання істинно сущого, тобто ідей, то Аристотель відрізняє "першу філософію" від другої ("фізики") і в такий спосіб закріплює за М. статус вищого знання про першопричини буття, знання, що існує як мета людського життя і джерело насолоди. Середньовічна філософія вважала М. вищою формою раціонального пізнання буття, але такою, що підпорядкована одкровенню. В її річищі детально тлумачилися проблеми співвідношення свободи і необхідності, загальних понять, можливості богопізнання за аналогією з пізнанням вищих родів сущого - блага, істини тощо. М. Нового часу долає межі теології. Зазнавши значного впливу натурфілософських ідей Відродження, М. насичується природничонауковою тематикою і водночас актуалізує у своєму проблемному корпусі питання гносеології. М. раціоналізму Щекарт, Спіноза, Ляйбніц) розвивалася в тісному зв'язку із традиційною онтологією. "Емпірична М." різко виступала проти гіпостазування сутностей, характерного для схоластичної філософії. У XVI - XVII ст. формується т. зв. нім. "шкільна", або "університетська", Неосхоластична М. Вона виникла внаслідок перенесення на нім. протестантський ґрунт ісп. єзуїтської М., що набула розвитку у працях Суареса. У нім. "шкільній" М. предмет визначається за Аристотелем: суще, стани сущого і види сущого; суб'єкт розглядається як: суб'єкт пізнання, граматичний суб'єкт, предмет дослідження. Одними із перших нім. проф. М. були Корнеліус Мартині (1568 - 1621), Якоб Мартині (1570 - 1649), Клеменс Тимплер, Абрахам Калов (1612 - 1686). Класична М., що репрезентована насамперед творами Вольфа, становить своєрідну трансформацію "шкільної" неосхоластичної М. Вольф вводить у М. картезіанський принцип "cogito, ergo sum." Це змінює характер викладу матеріалу та його послідовність: онтологія, загальна космологія, емпірична психологія, раціональна психологія, природна теологія. Кант звернув увагу на здатність М. періодично відновлюватися в культурі. М. є завершенням культури людського розуму і, за Кантом, можлива як систематичне знання, виведене із чистого розуму. Він вводить розрізнення М. природи і М. звичаєвості; остання є такою сферою, де суперечності чистого розуму знаходять практичне розв'язання. Проте Кант не побудував системи М., обмежившись дослідженням протиріч, в які доконче потрапляє розум у намаганні синтезувати завершену картину світу. Фіхте і Шеллінг, спираючись на кантівський принцип активності суб'єкта, прагнули створити позитивну М. З цією метою вони тлумачать діалектику розуму не як теоретичну безвихідь, а як рушій мислення, що веде до істини. Гегель вперше протиставив М. і діалектику як два різних методи пізнання. Разом з тим він розумів свою власну філософію як "істинну М.", "науку наук". У марксизмі зберігається тлумачення М. як методу, протилежністю якого є діалектика - спосіб мислення і вчення про розвиток буття і мислення. У друг. пол. XIX ст. складається негативне ставлення до М., особливо її гегелівської версії. Антиметафізичну спрямованість має антропологія Фоєрбаха, ірраціоналізм К'єркегора, волюнтаризм Шопенгауера. Проти М. були налаштовані позитивізм і неокантіанство. З критикою позитивного ставлення до М. виступили академічні й університетські філософи України (Юркевич, Гогоцький, Ліницький, Козлов). У рос. філософській традиції В. Соловйов розробив пантеїстичну "М. Всеєдності". Флоренський, Булгаков, Франк поєднували пошуки М. із проблемою антроподицеї. На Заході Гартман, спираючись на критичну онтологію, прагнув по-новому осмислити проблеми М. Неотомісти (Жильсон, Маритен) актуалізували метафізичні принципи середньовічної схоластики. У певний спосіб відновлюються підставові принципи традиційної М. також у філософії процесу Вайтгеда, феноменології Гуссерля, екзистенціалізмі. Гайдеггер, критикуючи М. як тип західноєвропейської культури, намагався повернутися до М. в її доплатонівській формі Н. еопозитивісти, спочатку відкинувши М. (напр., ранній Вітгенштайн), врешті-решт приходять до визнання проблематики М. Критичний раціоналізм Поппера також стверджує право М. на існування. У теорії "трьох світів" він обґрунтовує буття фізичного і ментального світів, а також світу об'єктивного знання. Постструктуралістський філософський дискурс перейнявся метою "деконструкції" (Деррида) попередньої метафізичної традиції. Дельоз і Гваттарі вважають, що клас філософії буття, починаючи з Платона й Аристотеля, оперує незмінними бінарними опозиціями типу "субстанція - акциденція", "об'єкт - суб'єкт", і протиставляють їм філософію становлення. Разом з тим сучасний філософський дискурс залишає за М. право на осмислення ситуації буття людини у світі.Ю. Іщенко
См. также в других словарях:
створити — Створить створити (1) 1. Сделать, совершить что л., поступить каким л. образом: Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смѣшено, и рече: О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! рано еста начала Половецкую землю мечи цвѣлити, а себѣ славыи… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ничьтоже — (>1000) мест. отриц. 1.Ничто, ни один (предмет): Ничьсоже бе стро˫а ни бес промысла б҃жи˫а не бываѥть на земли Изб 1076, 131; а мънѣ не въдасть ничьтоже ГрБ № 9, XI; не емли ничътоже ѹ него ГрБ № 109, XI/XII; изиде отаи из домѹ. не имыи ѹ себе … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вещь — ВЕЩ|Ь (1186), И с. 1.Вещь, предмет обихода; собир. имущество: иже и помалоу. имениѥ и б҃аство и ины вещи. въ ˫адра нищихъ ||=въложиша. (χρήματα) ЖФСт XII, 43 43 об.; понѥже отъ родитель даѥмыимъ въ даровъ мѣсто чадомъ. или о сътѩжаныихъ вещии… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дати — ДА|ТИ (>3000), МЬ, СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб 1076, 269; повелѣ нали˫ати вина юже ношаше викию и дати ѥмѹ. ЖФП XII, 51б; съньмъ прьстень съ рѹкы … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оброучити — ОБРОУЧ|ИТИ (22), ОУ, ИТЬ гл. 1.Обручить, обещать отдать в жены: ѡц҃ь ѡбрѹци ѥмѹ женѹ краснѹ сѹщю. именьмь ѥпистимiю. ПрЛ XIII, 67г; аще всхищена˫а дв҃цѧ въсхѡщеть. аще же и родителѧ ѥ˫а. хотѧ въсхитившему ю обручити на бракъ. но аще съчтають(с)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ароматьскыи — (1*) пр. к ароматъ в 1 знач.: тѣмь же и нѣкыи ѡ(т) врачь || премоудръникъ истовыи зѣло гл҃ше, ˫ако, аще доидеть оумирающемоу, преже даже не погоубить разоума, можеть нѣкымь състроѥмь араматьскымь въ ча(с) створити трезвъ разоумъ имѣти и ѡ собѣ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
брань — БРАН|Ь (478), И с. 1.Бой, битва, война: Не съвѣштаваи съ страшивъмъ о брани... ||...и съ рабъмь лѣнивъмь о мънозѣ дѣланьи. (περὶ πολέμου) Изб 1076, 152 152 об.; воиникъ. страстьнѣ падъ на ||=брани. (ἐν τῷ πολέμῳ) ЖФСт XII, 93 об. 94; на браньхъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
въдати — ВЪДА|ТИ (645), МЬ, СТЬ гл. 1.Вручить, передать что л. из рук в руки: влстелинъ града того видѣвъ ѡтрока въ такомь съмерении и покорении соуща... вдасть же ѥмоу и ѡдежю свѣтьлоу да ходить въ неи. ЖФП XII, 30б; и сън˫а бьрнъ клобоукъ съ кнѩзѩ. и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вышьнии — (453) пр. 1. Расположенный выше какого л. уровня: въ вышьниихъ странахъ. сократѩне. (ἀνωτερικοῖς) КЕ XII, 253а; ѥгда же приближить(с) къ степеньмъ по(п). къ вышьнии трѩпезѣ възводѩщи. стоить долѣ. таковыхъ степении. на деснѣи странѣ. на въстокъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѧкъкыи — (50) пр. 1. Мягкий, нежесткий: ризы же не славны и мѧкъкы люби. КН 1280, 606а; ѹ˫азвенаго ѿѡ зми˫а исцѣлити. или лютѣишими. и тръпкыми или слабѣишими и мѧкими былии. КР 1284, 163в; и полотна тонка и мѧкка не искати. Там же, 196в; пришедъ спатъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
волѧ — ВОЛ|Ѧ (1161), Ѣ ( Ѧ) с. 1.Воля, как психическая способность, выражающаяся в действиях, поступках: прѣдаж тѣло своѥ наготу. волю на попьраниѥ. оутробоу на постъ. Изб 1076, 35; акы халевъ iс(с)ви. вьсю свою ѡ(т)сѣкъ волю. и боудеши акы ч(с)тыи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
